Джерелом мінеральних речовин для організму є харчові речовини і питна вода.

Під час харчування змішаною їжею, в організм потрапляє достатня кількість мінеральних речовин (за винятком солі).

Фізіологічна потреба організму в інших біомікроелементах згідно сучасних даних складає (мг/добу): йоду — 0,2; фтору - 3; міді -2,2; марганцю - 3-6; кобальту - 0,1-0,2; нікелю — 0,6-0,8; молібдену -0,2-0,3; цинку - 10-12. Життєва необхідність в цих речовинах зумовлена тим, що вони входять до складу тканинних структур (цинк, фтор), гормонів (йод), вітамінів (кобальт), металоферментів (цинк, мідь, молібден, залізо, хром, фтор, марганець), є активаторами ферментів (цинк, марганець, хром, молібден).

Нестача або високий вміст у харчах чи воді мікроелементу відразу порушує обмінні процеси та відповідні фізіологічні функції. Надлишок споживання фтору викликає виражені морфологічні зміни зубів - „плямисту емаль зубів", недостача - карієс зубів. Збиткова кількість молібдену викликає подагру, стронцію — хондро- і остеодистрофію, свинцю - порушення діяльності нервової системи, селену - ураження травного каналу, печінки, підвищену захворюваність на рак, йоду - зоб.