Мета: Навчитися визначати мінливість за визначеною ознакою у рослин та будувати за отриманими даними варіаційні ряди і варіаційні криві.

Хід роботи:

1. Мінливість багатьох ознак живих організмів підлягає кількісному вивченню. Можна під­рахувати, яка кількість особин у вибраній групі має те чи інше кількісне вираження ознаки (вага зерна, довжина листка). Дані, розміщені у зростаючому (або спадаючому) порядку, складають варіаційний ряд.

Мал. 3. Приклад варіаційного ряду листків лавровишні.

Варіаційний ряд — це ряд мінливості даної ознаки. Він складається з окремих варіантів, тобто одиничних проявів даної ознаки. На довжину варіаційного ряду, тобто на розмах модифікаційної мінливості, впливають зовнішні умови: чим однорідніші умови розвитку даних особин, тим менше проявляється модифікаційна мінливість, тим коротший варіаційний ряд, і навпаки. Розмах варіацій залежить від генотипу.

Кількісний вираз ознаки можна зобразити графічно, одержати варіа­ційну криву.

Для дослідження візьмемо довжину листкової пластинки будь-якої рослини. Необхідно провести вимірювання 100 листків. Підрахувавши, яка кількість листків має ту чи іншу довжину, і розташувавши їх у зростаючому або спадаючому порядку, отримаємо варіаційний ряд.

Для характеристики мінливості ознаки підраховують її середню величину за формулою:

м = Σvp / n

де   М — середня величина; Σ — знак суми; v — варіанти (розмір ознаки); р — частота; п — загальна кількість досліджуваних особин у варіаційному ряді.

Середня величина найменше за будь-яку іншу відрізняється від усіх варіюючих величин. Середнє значення ознаки трапляється найчастіше, а варіанти, які значно відрізняються від середнього, бувають дуже рідко.

Такий розподіл варіант у варіаційному ряді зумовлений неоднорідністю факторів середовища, що викликають зміни в межах норми реакції. На організм діють як сприятливі, так і несприятливі фактори середовища. Поєднання їх випадкове.

Завдання 1. Виміряти довжину 100 листків досліджуваної рослини та за отриманими даними побудувати варіаційний ряд за даною ознакою. Вирахувати середнє значення даної ознаки.

2. Кількісні зміни ознаки можна відобразити і графічно. По горизонталі відкладають розміри ознаки (у даному випадку — довжину листкової пластинки); по вертикалі — частоту поширеності даної ознаки. При сполученні точок перетину отримуємо варіаційну криву.

Мал. 4. Приклад варіаційної кривої.

Завдання 2. Побудувати за отриманими даними варіаційну криву.

3. Написати висновки до роботи.