Субота, 30.03.2024, 06:12
Навчаємось на відмінно! Учим на отлично! We teach perfectly!
Главная » Файлы » Биология » Лекції з біології (для І курсу)

Біологія. Заняття 29. Тема: Постембріональний період онтогенезу.
28.02.2016, 17:52

План:

1.  Післязародковий  розвиток тварин.

2.  Ріст і регенерація організмів.

3.  Життєвий цикл організмів.

Література: Загальна біологія: Підруч для 11 кл./ М.Є. Кучеренко та інш. 2006. с. 24-40

1. Післязародковий (постембріональний) розвиток — це період, який триває від народження або виходу із оболонок, що вкривають зародок, до настання здат­ності до розмноження. У цей період відбуваються ріст організму і диференціювання деяких органів (наприк­лад, статевих залоз).

Післязародковий розвиток тварин може бути прямим або непрямим. За прямого розвитку щойно народжена тварина загалом нагадує дорослу. Прямий розвиток можливий завдяки ембріонізації. Ембріонізація явище, коли зародковий період подовжується за рахунок живлення зародка поживними речовина­ми материнського організму (плацентарні ссавці, де­які хрящові риби) або яйця (плазуни, птахи).

Біологічне значення ембріонізації розвитку поля­гає в тому, що народжується або вилуплюється з яй­цевих оболонок тварина на вищому рівні розвитку. Це зменшує вразливість організму при дії зовнішніх чин­ників. У плацентарних ссавців, деяких сумчастих, акул, скорпіонів одна із зародкових оболонок зро­стається зі стінками розширеної частини яйцепроводів (матки). Через стінки цього органа до зародка надхо­дять поживні речовини та кисень і виводяться продук­ти обміну речовин та вуглекислий газ. Процес появи на світ такого зародка називають справжнім живо-народженням.

Якщо зародок розвивається за рахунок запасних поживних речовин яйця всередині материнського організму і звільняється від яйцевих оболонок ще в органах статевої системи, то таке явище називають яйцеживонародженням (деякі ящірки, змії, аква­ріумні риби — гуппі та мечоносці, попелиці тощо).

Коли зародок розвивається в яйці поза материнсь­ким організмом і молодий організм виходить із нього безпосередньо у зовнішнє середовище, то таке явище дістало назву яйценародження (більшість плазунів, птахи, членистоногі, кишковопорожнинні тощо).

Прямий розвиток характерний також для деяких кишковопорожнинних (гідри), малощетинкових червів, деяких ракоподібних (дафнії, річковий рак), павуків, деяких молюсків (прісноводні та наземні че­ревоногі, головоногі), хрящових риб, плазунів, птахів, ссавців.

Непрямий розвиток супроводжується значними змінами у будові організму, завдяки яким личинка перетворюється на дорослу особину. Личинка - фаза післязародкового розвитку багатьох безхребетних (більшість кишковопорожнинних, плоских, круглих і кільчастих червів, молюсків, комахи, голкошкірі тощо) і деяких хребетних (ланцетники, кісткові риби, земно­водні тощо) тварин, у яких запаси поживних речовин в яйці недостатні для завершення процесів формування органів та їхніх систем, притаманних дорослій особині.

Непрямий розвиток відбувається в кілька послідов­них етапів (фаз), на кожному з яких тварина характеризується певними особливостями будови та життє­вих функцій. Наприклад, у процесі розвитку комах з неповним перетворенням виділяють фази яйця, ли­чинки та дорослої комахи (клопи, бабки, таргани, прямокрилі, воші), а при розвитку з повним перетворенням - яйця, личинки, лялечки та дорос­лої комахи (метелики, жуки, перетинчастокрилі, бло­хи тощо). При цьому особливе значення має фаза лялечки, на якій відбувається докорінна пере­будова організму: за участю лізосом перетравлюється більшість внутрішніх органів личинки (травна, м'я­зова, видільна системи тощо), а з особливих зародко­вих клітин формуються тканини та органи дорослої комахи.

Непрямий тип розвитку забезпечує кілька важли­вих біологічних функцій, які сприяють існуванню виду.

Живильна функція. На певній фазі розвитку тварина отримує найбільше поживних речовин, по­трібних для завершення розвитку. У комах цю фун­кцію здійснює личинка (так, гусінь метеликів за час свого розвитку може збільшувати масу тіла в 10 000 разів і більше). Дорослі комахи, як вам відомо, не ростуть і живляться тільки для підтримання обміну речовин чи розвитку статевих продуктів, а деякі не живляться взагалі, використовуючи запаси поживних речовин, накопичені личинкою (наприклад, одноден­ки, шовковичний шовкопряд, оводи).

Раціональне використання ресурсів. Різні фази розвитку часто розділені просторово, як за способом, так і об'єктами живлення. Так удається уникнути над­мірного зростання густоти популяції, що могло б при­звести до виснаження ресурсів, необхідних для існування виду. Це явище спостерігають у комах, які розвиваються з повним перетворенням, прохідних риб, паразитичних організмів, цикл розвитку яких пов'язаний зі зміною хазяїв, земноводних тощо.

Функція розселення. Личинки багатьох тварин, які ведуть малорухомий чи прикріплений спосіб жит­тя (губки, коралові поліпи, двостулкові молюски, лан­цетники, вусоногі ракоподібні тощо), здатні активно чи пасивно (за допомогою течій, вітру, інших організмів) розселюватись, забезпечуючи поширення виду.

Забезпечення зараження хазяїв. Личинки пара­зитичних видів потрапляють різними шляхами в організм хазяїна. Так, з їжею потрапляють в організм людини личинки котячого сисуна, ціп'яків, стьожака широкого, трихінели; з водою — печінкового сисуна; через шкіру — анкілостоми тощо. В організмі хазяїна вони мігрують до певних тканин чи органів, де завер­шується їхній розвиток.

2. Відомо, що всім організмам притаман­ний ріст і розвиток. Багато організмів здатні до реге­нерації.

Ріст організмів — це поступове збільшення їхньої маси і розмірів завдяки переважанню процесів пластич­ного обміну над енергетичним. Ріст організму буває обмеженим і необмеженим. Обмежений ріст спосте­рігають у тих випадках, коли особина, досягаючи пев­них розмірів і, як правило, при набутті здатності до розмноження, припиняє його (більшість членистоно­гих, круглі черви, птахи, ссавці тощо). За необмеже­ного росту збільшення розмірів і маси організмів триває до їхньої смерті (більшість витих рослин, ба­гатоклітинних водоростей, грибів, стьожкових і кільча­стих червів, риб, плазунів та ін.).

Залежно від будови покривів тіла, особливостей індивідуального розвитку та умов довкілля, ріст бу­ває безперервним або періодичним. У разі безперерв­ного росту організм поступово збільшується доти, доки не сягає певних розмірів або не настає його смерть. Періодичний ріст спостерігають у тих випадках, коли періоди збільшення розмірів чергуються з періодами припинення росту. Наприклад, тіло круглих червів і членистоногих росте під час линяння, коли скидають­ся старі покриви, а нові ще не затверділи. Ріст припи­няється також у тих тварин, які впадають у сплячку під дією несприятливих чинників довкілля.

У рослин і багатьох тварин ріст можна призупини­ти штучно, діючи на них хімічними сполуками, які перешкоджають поділу клітин або гальмують обмін речовин.

Тип росту особин кожного виду визначається спадково і залежить від регуляційних механізмів орга­нізму, дії чинників навколишнього середовища тощо. У тварин ріст регулюють насамперед гормони та нейрогормони, у рослин - фітогормони.

Важливе значення для реалізації індивідуально­го розвитку мас регенерація (від лат. регенератіо -відновлення). Це процеси відновлення організмом втрачених або ушкоджених частин, а також відтворення цілісного організму з певної його частини. Завдяки процесам регенерації постійно відновлюються клітини і тканини, термін функціо­нування яких вичерпано (залозисті клітини кишкового епітелію, клітини крові тощо). Процеси регене­рації також лежать в основі вегетативного розмно­ження.

У різних груп тварин різна здатність до регенерації. Наприклад, відомі випадки, коли цілісний організм губки відновлювався з розтертої клітинної маси. У гідри організм може відновитися зі своєї 1/200, у війчастих червів — з 1/100 його частини. Добре розвинена регенера­ція у багатощетинкових та малощетинкових червів, де­яких ракоподібних (наприклад, краби), голкошкірих.

Серед хребетних регенерацію цілісних органів (кінцівок, хвоста, очей, деяких внутрішніх органів) спостерігають у хвостатих земноводних. У ящірок ці процеси виражені гірше (відновлення відкинутої час­тини хвоста).

З підвищенням рівня організації організмів здат­ність до регенерації зменшується. Так, у птахів і ссавців (зокрема й людини) зберігається тільки здатність до загоєння ран, зростання кісток, поновлення клітин і тканин, що мають обмежений термін життя.

Добре розвинена здатність до регенерації у рослин. Вони відновлюють ушкоджені тканини і органи, а та­кож цілісний організм з певної його частини. У бага­тьох рослин нова особина може розвиватись із живців (кореневих, стеблових чи листкових) або видозмінених пагонів.

3. Усі живі організми мають певний життєвий цикл, який повинен забезпечувати безперервність існуван­ня виду.

Життєвий цикл – це період між однаковими фазами розвитку двох або більшої кількості послідовних поколінь. У багато­клітинних організмів, як ви знаєте, індивідуальний розвиток завершується природною смертю. Безпе­рервність життєвого циклу організмів забезпечують гамети (статеві клітини), які передають спадкову інформацію організмам дочірнього покоління.

Тривалість життєвого циклу у різних організмів може бути різною. Наприклад, у бактерій або дріжджів проміжок між двома поділами клітини часто не пере­вищує 30 хвилин, тоді як у багатьох вищих рослин і хребетних тварин він триває багато років. Так, сосна звичайна починає розмножуватись лише на 30—40-му, риба білуга — на 12—18-му роках життя. Тривалі життєві цикли спостерігають і в деяких безхребетних тварин. Наприклад, личинки одного з видів півден­ноамериканських цикад розвиваються протягом 17 років.

Тривалість життєвого циклу залежить від кількості поколінь, які послідовно змінюють одне одного про­тягом одного року, або кількості років, протягом яких розвивається одне покоління.

Розрізняють прості та складні життєві цикли.

За простого життєвого циклу всі покоління не від­різняються одне від одного. Прості життєві цикли ха­рактерні для різних тварин: гідри, молочно-білої планарії, дощового черв'яка, річкового рака, павука-хрестовика, плазунів, птахів, ссавців.

Складні життєві цикли супроводжуються за­кономірним чергуванням різних поколінь або склад­ними перетвореннями організму під час розвитку. Так, у деяких водоростей (бурих, червоних) чергуєть­ся статеве покоління, переважно гаплоїдне, з неста­тевим, переважно диплоїдним. Серед вищих рослин лише у мохоподібних переважає статеве покоління, тимчасом як у інших (папоротеподібні, хвощеподібні, плауноподібні, голонасінні, покритонасінні) — не­статеве.

Складні життєві цикли, які супроводжуються зміною різних поколінь спостерігають у різних групах тварин. Так, у життєвому циклі багатьох найпростіших (фо­рамініфери, споровики) і кишковопорожнинних від­бувається закономірне чергування поколінь, які розмножуються статевим і нестатевим способами.

Пригадайте життєвий цикл медузи аурелії. Нестатеве покоління цієї тварини — поліпи — розмножується брунькуванням, утворюючи нові поліпи. За допомогою поперечного поділу поліпи дають поча­ток особинам статевого покоління — медузам. Чоловічі й жіночі особини медуз розмножуються статевим спо­собом. Із заплідненої яйцеклітини розвивається ли­чинка, яка деякий час плаває за допомогою війок, а згодом осідає на дно і перетворюється на поліп.

У інших тварин (наприклад, представників плос­ких червів — сисунів, у деяких членистоногих — по­пелиць, дафній) у життєвому циклі чергуються покоління, які розмножуються статевим способом і партеногенетично.

Наприклад, самки дрібних рачків дафній тривалий час розмножуються партеногенетично, відкладаючи незапліднені яйця. З них виходить наступне поколін­ня самок, які знову відкладають незапліднені яйця. Але за певних змін умов довкілля (зниження темпе­ратури, нестача їжі, підвищення солоності води тощо) з незапліднених яєць виходять не тільки самки, ай самці. У самок формуються яйця, розвиток яких мож­ливий лише після запліднення. Ці яйця містять значні запаси поживних речовин (жовток), після за­пліднення вкриваються щільною оболонкою і здатні переживати періоди несприятливих умов. З настанням сприятливих умов із них виходить нове поколін­ня самок, які розмножуються партеногенетично. По­дібний тип життєвого циклу спостерігають і у комах-попелиць.

Чергування поколінь, які розмножуються статевим способом і партеногенетично, має важливе біологічне значення для тих організмів, які мешкають у мінливих умовах довкілля і не можуть переживати несприятливі періоди в активному стані. Статеве розмноження забезпечує безперервність існування виду, а партеноге­нез дає змогу повною мірою використовувати сприятливі періоди для швидкого зростання чисельності виду.

У життєвому циклі інших тварин чергуються роз­дільностатеве і гермафродитне покоління.

Чергування поколінь, які розмножуються різними способами (статевим і нестатевим, статевим і парте-ногенетично), підсилює мінливість, яка забезпечує здатність виду мешкати в різних умовах довкілля і швидко реагувати на їхні зміни.

Категория: Лекції з біології (для І курсу) | Добавил: Директор
Просмотров: 3467 | Загрузок: 0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Меню сайта
навигация
Лекції з біології (для І курсу) [36]
лабораторные [9]
практические [5]
самостоятельная работа [9]
додаткові матеріали [1]
Форма входа

Поиск
Сайты WebGrup
Огромная коллекция мобильных фильмов + игры

Фильмы в мобильном формате мр4 320х240

Огромный мир полезных файлов - у нас есть все!

Учим на отлично! - образовательный сайт

Реклама на сайтах WebGrup

Полезные ресурсы
Каркаралинский государственный природный национальный парк
Общаемся
карта посетителей
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


видео-онлайн

Адаптація як властивість біологічних систем

  • Перегляди:
  • Всього коментарів: 0
  • Рейтинг: 0.0

ПДР України 2021. Роздiл 5 Обов’язки і права пасажирів

  • Перегляди:
  • Всього коментарів: 0
  • Рейтинг: 0.0

ФЕРМЕНТИ

  • Перегляди:
  • Всього коментарів: 0
  • Рейтинг: 0.0
учебники
Межжерін С.В. Біологія: (профіл. рівень): підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл 

Українська мова 10-11 клас Біляєв О.М., Симоненкова Л.М., Скуратівський Л.В., Шелехова Г.Т. 

Будова та експлуатація вантажного автомобіля / навчальний посібник, Кравченко, 2019 

Copyright MyCorp © 2024Конструктор сайтів - uCoz