П`ятниця, 29.03.2024, 04:49
Навчаємось на відмінно! Учим на отлично! We teach perfectly!
Главная » Файлы » Биология » самостоятельная работа

Біологія. ЗМІНИ В БІОГЕОЦЕНОЗАХ. АГРОЦЕНОЗИ
06.06.2013, 22:31

Як правило, будь-який біо­геоценоз може нормально функціонувати лише за відносно стабільних умов навколишнього середови­ща, потрібних для здійснення колообігу речовин. Ви вже знаєте, що біогеоценози певною мірою здатні до саморегуляції, завдяки чому вони підтримують свою сталість (гомеостаз). Проте, у біогеоценозах можуть відбуватися зміни, які мають циклічний або посту­пальний характер.

Циклічні зміни є результатом пристосувань біогеоценозів до періодичних (добових, сезонних) змін у довкіллі. Пригадайте, наприклад, як змінюється вигляд широколистих чи мішаних лісів протягом року. В основі циклічних змін у біогеоце­нозах лежать адаптації популяцій окремих видів. Вони можуть проявлятися як періодичні зміни їхньої густоти, вікової структури, так і активності особин, що входять до складу популяції.

Поступальні зміни в біогеоценозах відбувають­ся внаслідок інтенсивного впливу господарської діяльності людини, змін клімату в певних регіонах нашої планети тощо. Такі зміни можна спостерігати і під час відновлення порушених біогеоценозів (на­приклад, відновлення лісів чи степової рослинності на місці пожеж). Поступальні зміни в біогеоценозах можуть спричинятись і процесами, які відбувають­ся в них самих, наприклад, внаслідок незавершеності колообігу речовин.

Унаслідок процесів життєдіяльності кожний організм змінює власне середовище існування, ос­кільки забирає з нього певні речовини і виділяє туди кінцеві продукти обміну речовин. Якщо ж такі зміни не будуть компенсуватись діяльністю інших видів, з протилежними екологічними потребами, середови­ще життя може настільки змінитися, що існування такого виду (й інших, які з ним пов'язані) стане не­можливим. Так, вбирання організмами в процесі ди­хання з атмосфери кисню і виділення вуглекислого газу компенсують зелені рослини, які в процесі фо­тосинтезу виділяють кисень і поглинають вуглекис­лий газ. Масове ж вирубування лісів призводить до накопичення в атмосфері вуглекислого газу, що може вплинути на зміну клімату всієї планети.

До того ж, унаслідок незавершеності колообігу ре­човин у біогеоценозі може накопичуватись значна маса неспожитих редуцентами і консументами органічних решток. Така кормова база створює умо­ви для вселення в біогеоценоз нових видів, що може призвести до змін в його видовій структурі.

Спрямовані послідовні зміни в угрупованнях організмів, які можуть спричинити заміну біогеоце­нозу одного типу іншим, називають сукцесією. Сукцесія (від лат. сукцесіо — послідовність) — це процес саморозвитку біогеоценозів, який відбувається внаслідок взаємодії живих організмів між; собою і з середовищем їхнього існування.

Під час сукцесії види організмів не лише пристосо­вуються до умов довкілля, але й самі здатні їх зміню­вати. Наприклад, оселення на пісках сосни значно впливає і на умови існування інших організмів: вона затіняє поверхню ґрунту, забезпечує надходження до неї органіки, затримує ґрунтові води. Так сосна створює умови для оселення інших видів рослин, тварин, грибів. І Сукцесія характеризується певними закономірностями. Наприклад, під час сукцесії, хоча одні види і замінюються іншими, конкурентоспроможнішими, видове різноманіття біогеоценозу в цілому зростає. Одночасно трофічна сітка стає розгалуженішою, все   f більшу частку первинної продукції споживають ге­теротрофні організми, тому темпи приросту біомаси поступово падають. Це зменшує можливості масового розмноження окремих видів, вселення нових видів і одночасно підвищує стійкість біогеоценозів, а та­кож їхню здатність до саморегуляції.

Сукцесія відбувається лише в одному напрямі: вона не може зупинитись на певному етапі й повер­нутись до вихідного стану. Ми вже згадували, що відновлення біогеоценозу після порушень - склад­ний процес, який триває десятки і сотні років, і має пройти низку закономірних проміжних етапів.

На початкових етапах сукцесії, як правило, пе­реважають види, здатні опановувати нові місце-існування. Вони відрізняються інтенсивним роз­множенням, короткими періодами розвитку, знач­ною витривалістю щодо змін дії екологічних фак­торів тощо. Своєю життєдіяльністю вони створюють умови для вселення в біогеоценоз нових, конкурен­тоспроможніших видів, які часто витісняють своїх попередників.

Сукцесія триває доти, доки біогеоценоз не досяг­не значного видового різноманіття. Це, у свою чер­гу, дає змогу стабілізувати колообіг речовин і потоки енергії. Сукцесія, як правило, завершується форму­ванням зрілих стійких біогеоценозів, які харак­теризуються значним видовим різноманіттям, розвиненими механізмами саморегуляції та здатні­стю до самовідтворення.

Як і інші консументи, лю­дина у своєму існуванні залежить від чистої первин­ної продукції, створеної зеленими рослинами. Для її постійного одержання вона створює штучні угру­повання організмів - агроценози (поля, пасовища, сади, городи тощо).

Агроценози (від грец. агрос - поле і койнос - спільний) - маловидові угруповання рослин, грибів, тварин і бактерій, створені людиною для одер­жання продукції. Від природних угруповань (біо­ценозів) агроценози докорінно відрізняються своїми властивостями та особливостями функціонування.

Незначне видове різноманіття і слабко розгалужені трофічні сітки зумовлюють низьку стійкість агроценозів. Разом з тим вони можуть мати високу продук­тивність окремих видів. В агроценозах практично відсутня саморегуляція: без постійного втручання людини вони руйнуються.

Унаслідок вирощування на значних площах про­тягом кількох років одних і тих самих культурних рослин в агроценозах можливе масове розмножен­ня певних видів бур'янів і шкідників (комах, гри­зунів, паразитичних грибів тощо). Для забезпечення нормального функціонування агроценозів людина постійно повинна запобігати сукцесії, оскільки культурні рослини менш конкурентоспро­можні порівняно із бур'янами і тому легко можуть бути ними витіснені. В цьому неважко пересвідчи­тись, якщо певний час не боротися на городах з бур'я­нами та шкідниками культурних рослин.

На відміну від біогеоценозів, в агроценозах не відбувається колообігу речовин. Це пояснюється тим, що більшу частину їхньої продукції вилучає людина. Тому агроценози потребують постійного до­даткового надходження поживних речовин за раху­нок внесення добрив і поливу.

Проте, незважаючи на просту структуру агроценозів, у них також формуються біоценотичні зв'яз­ки. Тому, створюючи агроценоз, людина повинна враховувати зв'язки, які виникають між організма­ми в природних біоценозах, а також ті, що можуть виникати між культурними і дикими видами за умо­ви їхнього спільного існування. Крім того, слід дбай­ливо ставитися до регулювання взаємозв'язків між організмами в агроценозі. Наприклад, нераціональ­не застосування отрутохімікатів для знищення бур'я­нів і комах-шкідників негативно впливатиме і на корисні організми. Уникнути цього можна, застосо­вуючи біологічні методи боротьби, тобто регулюючи чисельність шкідливих для людини видів за допо­могою їхніх природних ворогів — хижих або парази­тичних організмів.

Вивчаючи закономірності організації та функціо­нування природних угруповань організмів, людина може поліпшити структуру і функціонування агроценозів і одержати більшу кількість необхідної їй продукції.

Категория: самостоятельная работа | Добавил: Директор
Просмотров: 8928 | Загрузок: 0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Меню сайта
навигация
Лекції з біології (для І курсу) [36]
лабораторные [9]
практические [5]
самостоятельная работа [9]
додаткові матеріали [1]
Форма входа

Поиск
Сайты WebGrup
Огромная коллекция мобильных фильмов + игры

Фильмы в мобильном формате мр4 320х240

Огромный мир полезных файлов - у нас есть все!

Учим на отлично! - образовательный сайт

Реклама на сайтах WebGrup

Полезные ресурсы
Каркаралинский государственный природный национальный парк
Общаемся
карта посетителей
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


видео-онлайн

Біологія. Сучасна біотехнологія та її основні напрями. 11 клас.

  • Перегляди:
  • Всього коментарів: 0
  • Рейтинг: 0.0
00:03:47

Закони Менделя (суть)

  • Перегляди:
  • Всього коментарів: 0
  • Рейтинг: 0.0

ЗАХИСТ ГЕНОМУ ЛЮДИНИ ВІД ШКІДЛИВИХ МУТАГЕННИХ ВПЛИВІВ

  • Перегляди:
  • Всього коментарів: 0
  • Рейтинг: 0.0
учебники
Українська література 10 клас П. Хропко 

Старова О. О. Алгебра та початки аналізу. 10 клас. Академічний рівень. Серія «Мій конспект» 

Хімія 10 клас Н.М. Буринська, В.М. Депутат, Г.Ф. Сударева, Н.Н. Чайченко 

Copyright MyCorp © 2024Конструктор сайтів - uCoz