Юлдашева Карина, Лупинос Дарина, Кравченко Сергій Олексійович
Дніпродзержинський енергетичний технікум
«… в постійній боротьбі виживає лише той, кому притаманні певні особливо корисні властивості, яких не мають конкуренти. Кожен витвір живої природи може ховати в собі таємницю, дуже важливу для науково-технічного поступу,” – переконана Антоніа Кезель, професорка поки що єдиного в світі факультету біоніки, нещодавно створеного в Бременському університеті. На її думку однією з сильних сторін фахівців в сфері біоніки є те, що вони можуть виступати посередниками між експертами в різних областях. Спеціалісти з біоніки можуть спілкуватися на рівних як з біологами, так і з інженерами. У них міждисциплінарний підхід до вирішення проблем і вони володіють професійною термінологією. За її словами, у фахівців в сфері біоніки є всі шанси знайти роботу практично в будь-якій області, де проводяться дослідження та розробляються нові технології: в аерокосмічній сфері, суднобудуванні, робототехніки, автомобілебудуванні, медичної чи енергетичній сферах. [1].
Біоніка знаходиться ще в дитячому віці, але основне її завдання — пошуки живих прототипів для створення нової техніки, технологій, приладів тощо.
Успішне наслідування природних об’єктів та явищ, перевірених еволюцією, та практичне відтворення цих концепцій в технологіях та техніці визначить перспективи розвитку людства на багато років.
Людство вже може похвалитися вдалими прикладами в розгадуванні загадок природи. Наприклад, один винахід, натхненний природою, прототипом якого стала звичайна павутина. Вона дивно міцна і легка, канат з її волокон міг би утримати літак. Кевлар – це надзвичайно міцний штучних матеріал з нині відомих. Вперше кевлар був отриманий групою Стефані Кволек в 1964 р., технологія виробництва була розроблена в 1965 році, з початку 1970-х років розпочато його комерційне виробництво [2]. На жаль, він ще не став повноцінним за міцністю аналогом павутини, але результат все ж виявився прийнятним для того, щоб використовувати його у виробництві бронежилетів. Тому, вважаємо, що можливості павутини ще не вичерпані до кінця.
Також вченими зі Швейцарії та Германії досліджуються можливості звичайного павука, а точніше його здатність ходити по стелі та втримувати вагу, більшу за власну, в 170 разів. Вважається, що дана робота допоможе в майбутньому створювати нові костюми для верхолазів або скафандри для космонавтів, в яких вони б повзали по поверхні космічної станції, не боячись випадково полетіти геть. Повзаючі по стінах роботи також могли б використовувати «павукові лапки» [3].
Великі перспективи чекають також біоніку в робототехніці. Сучасні інженери-робототехніки все частіше намагаються розробляти моделі, які повторюють механіку руху людини або тварин. Але, звичайно, справжня мрія вчених – створення штучних органів, які будуть працювати в точності як справжні, а може й краще. Це змогло б вивести медицину на новий рівень життя.
Один з цікавих на сьогодні напрямків біоніки – це розробка біонічних контактних лінз. Над ними працюють вчені в різних університетах світу. Одна з ідей по цьому напрямку полягає в тому, щоб мініатюрна лінза для очей змогла поєднати в собі функції більшості сучасних гаджетів. Вона буде відтворювати повноцінний дисплей, на якому можна читати новини, перевіряти пошту, користуватися картою. «Дивлячись через готові лінзи, ви бачите, що генерується дисплей, який накладається на зовнішній світ» - говорить Бабак Парвіз, доцент кафедри електротехніки Вашингтонського університету [4]. В майбутньому передбачається, що ця диво-лінза буде вимірювати і відображати стан організму: температуру, пульс, рівень холестерину і цукру в крові та інші необхідні показники. Правда, потрібно розібратися, як зробити так, щоб всі можливості сучасних гаджетів не заважали головній функції наших очей – бачити навколишній світ.
Важливі та натхненні природою винаходи чекають людство в усіх галузях – будівництві, енергетиці, літакобудуванні, космонавтиці та інш. Перспектив багато, а от фахівців не вистачає. І біоніка рухається в основному ентузіастами та нечисленною групою науковців.
У перспективі, наприклад, створення штучних тіл для продовження життя. Це актуально для націй, які старіють. Але кардіологи рідко працюють з фізиками чи невропатологами, а от створити штучне тіло без спільної діяльності фахівців неможливо.
Майбутнє за інтеграцією наук, та появою фахівців з біоніки, а отже за людьми, які добре розумітимуться на знанні природи.
Презентація:
Використана література:
- Kesel, Antonia B. Biologisch komponierte Materialien und Systeme: Schwerpunkt "Biometrische Materialien" / von Werner Nachtigall; Antonia B. Kesel. - In: Mag.Forsch. - Univ. d. Saarl., 2000
- https://ru.wikipedia.org/wiki/кевлар
- http://www.membrana.ru/particle/6790
- https://ru.wikipedia.org/wiki/бионические_контактные_линзы
|
